Жорстка правда про синдром РЯТІВНИКА

Якщо нав'язуєш допомогу без запиту, отже, намагаєшся довести свою цінність.

Сюди ж поради, рекомендації і повчання!!

Це спосіб самоствердитись ☝️

Тобі здається, що якщо будеш хорошим, якщо вирішуватимеш чужі проблеми, то набудеш значущості в очах інших.  Люди не поважають тих, хто себе не цінує.

Кожна твоя «жертва» - це не про щирий альтруїзм, а про прихований страх:

Раптом я нічого не вартий, якщо просто буду собою?

Ти не просто допомагаєш - Ти контролюєш.

Контроль = слухняність = підпорядкування (як в дитинстві)

Маніпуляція через допомогу - це спосіб керувати стосунками, створюючи в інших емоційну залежність. Ти закріплюєш за собою роль, з якої тебе неможливо прибрати.

І навіть не помічаєш, як несвідомо провокуєш проблеми у оточуючих, щоб знову і знову повертатися до позиції рятівника.

Адже якщо не стане тих, кого «потрібно рятувати», зникне і твоя важливість, без якої ти, залишишся віч-на-віч із порожнечею всередині.

Тому роль РЯТІВНИКА - завуальована, не демонстративна форма нарцисизму 🌼