«Як батьки формують особистість, схильну до залежних стосунків»

* * *

Батьки відіграють ключову роль у формуванні особистості дитини, включаючи те, як вона будує стосунки з іншими людьми. Вплив батьків може призводити до того, що в дорослому віці людина стає схильною до залежних стосунків, якщо виховання включає деякі специфічні риси чи підходи.

Існує 4 основні типи батьків, які керуються принципами залежного виховання:

1. Вимогливі батьки

Це батьки диктатори. В такій сімʼї дитина проживає не власне життя, а те, що їй скажуть. Девіз: «Ти мій підлеглий і маєш мене слухати».

Якщо дитину навчають, що її цінність визначається послухом, підкоренням та згодою з іншими, вона може вирости з переконанням, що в стосунках потрібно бути поступливою, аби уникати конфліктів. У таких стосунках людина жертвує своїми потребами заради партнера, що формує залежність.

2. Критикуючі батьки

Девіз: «Ти нічого не можеш зробити, як треба».

Це батьки- перфекціонисти. Вони самі хочуть бути кращими за всіх, і примушують до цього дітей. Важливою характеристикою є низька самооцінка. Підкреслюючи недоліки дітей, вони піднімаються у власних очах. При цьому підриваючи впевненість в собі у своєї дитини.

Загалом, постійна критика руйнує внутрішнє відчуття цінності, через що людина в дорослому віці шукає партнера, який би підтверджував її значущість і дав можливість уникати почуття невпевненості та сумнівів.

3. Гіперопікаючі батьки.

Девіз: «Ти не впораєшся без мене».

Батьки, які надмірно контролюють і втручаються в життя дитини, позбавляючи її права на самостійність, можуть створити в ній залежну поведінку. Такі діти в дорослому віці часто відчувають труднощі з прийняттям рішень та ініціативою, шукаючи в стосунках когось, хто ними керуватиме, та забезпечуватиме стабільність.

4. Відсторонені батьки

Девіз: «Ти просто неважлива для мене людина».

Такі батьки недоступні для своїх дітей. Вони або дуже зайняті, або втомилися, або весь час хворі. Для них любов- це складна річ, вони бояться емоційної привʼязаності та стосунків, де необхідно проявляти турботу. Діти таких батьків починають ставитись до себе як до малозначущих.

Таким чином, відстороненість батьків створює в дитини незадоволену потребу в любові, увазі та підтримці, яку вона прагне компенсувати в стосунках з іншими людьми, часто ставлячи їхні потреби та бажання вище власних.