ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ

Симптоми вигорання:

• Емоційне виснаження, втрата енергі, безсилля.
• Почуття спустошеності, апатія, відсутність самоцінності.
• Низький рівень особистих досягнень, зниження компетентності та ефективності, відсутність зосередженості.
• Негативне ставлення до інших людей, дистанціювання від них; звинувачення тих, кому допомагаєш, у безпорадності.
• Певні фізичні ознаки (наприклад, головний біль або біль у шлунку) та зміна поведінки (підвищення активності чи, навпаки, пасивність).
• Роздратованість  від невеликих складнощів, помилок інших . 
• Миттєве обурення, коли просять щось зробити.
• Складно налагодити режим дня та раціон харчування та сну. 
• Заїдання стресу нездоровою їжею, алкоголем. 
• Відчуття неефективності у роботі. 
• Є проблеми з тайм-менеджментом, складно вкладатись у дедлайни. 
• Відсутність  задоволення від зробленої роботи.
• Робота викликає негативні думки. 
• Втрачений сенс  від роботи або життя вцілому. 

Як впоратися з емоційним вигоранням:

• Своєчасно відпочивайте.
• Практикуйте діджитал-детокс.
• Меньше телефону і соцмереж.
• Знайдіть заняття, яке приносить вам задоволення. 
• Виділяйте небагато часу протягом дня на хобі.
• Змініть обстановку: спробуйте ненадовго перенести своє робоче місце до кавʼярні або коворкінг, у парк або на домашній балкон.
• Вирушайте у подорож. 
• Робіть багато пауз на відпочинок.
• Регулярно та збалансовано харчуйтеся. 
• Скоротіть кількість шкідливої їжі та алкоголю.
• Дотримуйтесь режиму сну. 
• Намагайтеся засинати і прокидатися в один і той же час.
• Урізноманітніть фізичну активність: спробуйте йогу, гімнастику, фітнес.
• Проводьте більше часу на свіжому повітрі.

ЩО ДОПОМАГАЄ НЕ ВИГОРАТИ:

Планування: баланс між роботою та особистим життям, регулярні перерви, відпочинок як частина плану, розстановка пріоритетів, орієнтація на цінності.

Внутрішня робота: виховання співчутливого та лояльного ставлення до себе, відмова від вимог та претензій до себе, вибудовування особистих кордонів,послаблення контролю. 

Практики саморегуляції: дихальні вправи, медитації, динамічна релаксація.

Активні практики: хобі, розваги, фізичні навантаження.

Трекінг станів: щоденники, нотатки, програми.

Зверніться за професійною допомогою до психолога чи психотерапевта.